Як Ви ставитесь до визнання Голодомору актом геноциду?

У Києві видали спогади одного з виконавців Голодомору


Україна  Київ 


Про геноцид із середини пише у своїх свідченнях Дмитро Гойченко. Книга «Червоний апокаліпсис: крізь розкуркулення і Голодомор» розповідає про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні.

Напередодні Дня пам'яті жертв Голодомору в Києві Громадський комітет із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду презентував спогади Дмитра Гойченка «Червоний апокаліпсис: крізь голодомор і розкуркулення», видані видавництвом «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА».

Спогади Дмитро Гойченко (1903-1993) написав наприкінці 1940-х - на початку 1950-х років за гарячими слідами пережитого, з використанням записів, дивом винесених із тюрми. Сам автор належав до партійно-радянської номенклатури, тому володів різнобічною інформацією про становище в суспільстві. «Поступово прозріваючи, Гойченко напружено вдивлявся і аналізував усе побачене й пережите. Це зробило його мемуари справжньою енциклопедією трагічного українського буття епохи Голодомору», - розповідають видавці.

Відомий філософ та колишній дисидент Євген Сверстюк назвав книгу «сповіддю співучасника», який дав правдиві свідчення про свій час. «У наших очах вони не осудні. Але є вищий суддя, - пише Євген Сверстюк у передмові. - Гойченко опинився в православному монастирі в Сан-Франциско, де прожив без друзів, рідних і навіть без імені. В пориві каяття написав довгу сповідь митрополитові. Але не відіслав. Потім вирішив написати про своє життя і про те, як комунізм калічить людські душі, що шукають правди й добра. Йому судилося дати свідчення про геноцид. Ці пронизливі свідчення варто прочитати та пам'ятати».

Рукописи Дмитра Гойченка були випадково виявлені 1994 року в емігрантському архіві Сан-Франциско (США). Історики розповідають, що авторами мемуарів про жахи ХХ сторіччя майже завжди є лише жертви. Кати, якби вони не вдавали, що не робили нічого поганого, що їх діяльність - це боротьба «за світле майбутнє» - мовчать.

«Я записав десятки спогадів про комуністичний режим. Але лише тих людей, що потрапили під його жорна, - розповідає історик Володимир В'ятрович. - Тих, хто був з іншого боку барикад, записати не вдалося жодного разу. Хоч зустрічався з ними, бачив, що вони у значно кращій фізичній формі, як перші. Але, напевно, лише фізично вони почуваються краще. Їхнє мовчання свідчить - попри все на схилі літ вони розуміють, що чинили зло. Лише небагатьом із тих, хто служили режиму, вистачило сили на каяття. Дмитро Гойченко, борець із «українськими куркулями», завзятий мисливець за «прихованим від держави хлібом», зумів це зробити".

Видавець Іван Малкович розповідає: «Це єдина книжка, яку наше видавництво свідомо публікує в Україні російською мовою (з тексту видно, що ламалася не тільки душа, а й мова). Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в «комуністичний рай»...»

Співкоординатор Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років Іван Васюник закликав всіх завтра, в День пам'яті, згадати мільйони українців, вбитих голодом, прийти до Національного меморіалу Голодомору та запалити свічки на вікнах домівок.

Нагадаємо, у суботу, 24 листопада, у Києві о 14:00 розпочнеться скорботна хода від метро «Арсенальна» до Меморіалу Голодомору, де предстоятелі традиційних українських церков відслужать панахиду за вбитими голодом, а о 16:00 після загальнонаціональної хвилини мовчання мільйони українців запалять свічки біля меморіалів Голодомору та на вікнах своїх домівок. Біля Національного меморіалу Голодомору в цю суботу запалає понад 10 000 свічок. Цьогорічні заходи, організовані Громадським комітетом із вшанування пам'яті жертв геноциду, присвячені зокрема людям, які рятували співвітчизників у 1932-33 роках.

До складу Громадського комітету із вшанування пам'яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні увійшли 37 знакових постатей у науковому, мистецькому та громадському житті країни: Ольга Богомолець, В'ячеслав Брюховецький, Володимир В'ятрович, Володимир Василенко, Іван Васюник, Василь Вовкун, Анатолій Гайдамака, Дмитро Гнатюк, Петро Гончар, Іван Дзюба, єпископ Євстратій (Зоря), Андрій Жолдак, Микола Жулинський, Євген Захаров, Олександр Іванків, Геннадій Іванущенко, Сергій Квіт, Андрій Когут, Роман Круцик, Ніла Крюкова, Станіслав Кульчицький, Неля Лавриненко, Олександр Максимчук, Василь Марочко, Ніна Матвієнко, Марія Матіос, Олекса Петрів, Мирослав Попович, Олег Рибачук, Стефан Романів, Євген Сверстюк, Михайло Свистович, Володимир Сергійчук, Євген Станкович, Лесь Танюк, Володимир Тиліщак, Ігор Юхновський.

Контакти для медіа:

Прес-центр Центру досліджень визвольного руху:

history@cdvr.org.ua

тел./факс: +380 63 628-68-69